Г

ГРИГОРЕНКО Максим Никифорович, 1888 р. народження, с. Козачі Табори Цюрупінського району Херсонської області, українець, із селян, малоосвічений. проживав у с. Нововасилівка Снігурівського району Миколаївської області. Повар у радгоспі. Заарештований 15.03.1946 р. Миколаївським обласним судом 02.12.1946 р. засуджений до 10 ув’язнення у ВТТ. Верховним судом УРСР 23.10.1954 р. міра покарання знижена до 8 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1992 р.

ГРИГОРЕНКО Микола Захарович, 1894 р. народження, с. Марківка Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, українець, із селян, освічений, проживав у с. Марківка Тилігуло-Березанського району Миколаївської області. Голова колгоспу. Заарештований 10.05.1938 р. Військовим трибуналом військ МВС Миколаївської області 30.07.1948 р. засуджений до 5 років ув’язнення у ВТТ з конфіскацією майна. Військовим трибуналом Одеського військового округу 10.06.1960 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1996 р.

ГРИГОРЕНКО Терентій Максимович, 1903 р. народження, с. Карлівка Доманівського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Семихатки Доманівського району Одеської області. Колгоспник. Заарештований 19.04.1944 р. Доманівським районним відділом НКДБ 20.06.1944 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1999 р.

ГРИГОРЕНКО Федір Іванович, 1902 р. народження, с. Марківка Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав у с. Марківка Тилігуло-Березанського району Миколаївської області. Староста сільської громади. Заарештований 03.04.1944 р. Військовим трибуналом військ НКВС Миколаївської області 08.01.1945 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ з конфіскацією майна. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1995 р.

ГРИГОРОВ Петро Сергійович, 1901 р. народження, с.Івано-Донино Казанківського району Миколаївської області, українець, із селян, освіта початкова, проживав у с. Івано-Донино Казанківського району Миколаївської області. Рахівник в колгоспі “Радужний орал”. Заарештований 19.06.1945 р. Військовим трибуналом військ НКВС по Миколаївській області 31.07.1945 р. засуджений до 10 років ВТТ з обмеженням в правах на 5 років та конфіскацією майна. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1993 р.

ГРИГОРОВИЧ Костянтин Петрович, 1887 р. народження, м. Одеса, росіянин, із службовців, освічений, проживав у м. Миколаєві. Вчитель у школі. Заарештований 17.12.1937 р. Трійкою при УНКВС по Миколаївській області 30.12.1937 р. засуджений до розстрілу. Дата розстрілу невідома. Реабілітований у 1991 р. Місце поховання невідомо.

ГРИГОРЮК Матвій Никифорович, 1889 р. народження, с. Доброве Чернівецької області, українець, із селян, малоосвічений, проживав на х. Зелений Яр Арбузинського району Миколаївської області. Завідуючий Арбузинським дорожнім відділом. Заарештований 23.10.1944 р. Військовим трибуналом військ НКВС Одеської області 31.03.1945 р. засуджений до 15 років ув’язнення у ВТТ з конфіскацією майна. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1992 р.

ГРИГОР’ЄВ Григорій Григорович, 1912 р. народження, с. Кантакузівка Вознесенського району Миколаївської області, росіянин, із селян, освічений, проживав у м. Волокаламськ. Не працював. Заарештований 27.12.1941 р. Військовим трибуналом Московського гарнізону 15.08.1942 р. засуджений до розстрілу. Верховним судом СРСР 28.09.1942 р. розстріл замінено на 10 років ув’язнення у ВТТ. Реабілітований у 1997 р.

ГРИГОР’ЄВ Зіновій Андрійович, 1923 р. народження, с. Поди Очаківського району Миколаївської області, болгарин, із селян, освічений. Під час Великої Вітчизняної війни перебував у Німеччині. Робітник коксохімічного заводу. Заарештований 10.06.1945 р. Особливою нарадою при МВС СРСР 13.06.1946 р. засуджений до 5 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1990 р.

ГРИГОР’ЄВ Сергій Федорович, 1901 р. народження, с. Щербані Вознесенського району Одеської області, українець, із селян, малоосвічений, проживав с. Щербані Вознесенського району Одеської області. Комбайнер у колгоспі. Заарештований 03.08.1938 р. Постановою військового прокурора військової частини від 17.04.1939 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.