Обласний центр пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності

ІНФОРТУНІО Антоніо Інотович, 1887 р. народження, м. Мессіна (Італія), італієць, із службовців, середня освіта. Проживав у м. Миколаєві. Пенсіонер. Заарештований 04.05.1935 р. Вироком Військового трибуналу Київського Особливого військового округу від 21.10.1935 р. засуджений до розстрілу з конфіскацією майна. Постановою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 25.12.1935 р. міра покарання зменшена до 10 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1999 р.

ІНФОРТУНІО Ганна Ісаківна, 1898 р. народження, м. Вознесенськ, єврейка, із службовців, середня освіта. Проживала у м. Миколаєві. Домогосподарка. Заарештована 08.05.1935 р. Вироком Військового трибуналу Київського Особливого військового округу від 21.10.1935 р. засуджена до 5 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1999 р.

ІОБЕ Іда Францівна, 1927 р. народження, с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, німкеня, із селян, неосвічена. Проживала у с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області. Домогосподарка. Заарештована у 1945 році. На підставі директиви НКВС СРСР №181 від 11.10.1945 р. виселена у Карагандинську область. Знята з обліку спецпоселення 31.01.1956 р. Подальша доля невідома. Реабілітована 17.04.1991 р.

ІОБЕ Георгій Францович, 1923 р. народження, с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, німець, із селян, неосвічений. Проживав у с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області. Працівник сільського господарства. Заарештований у 1945 р. На підставі директиви НКВС СРСР №181 від 11.10.1945 р. виселений у Карагандинську область. Подальша доля невідома. Відомості про реабілітацію відсутні.

ІОБЕ Климентій Іванович, 1898 р. народження, с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Одеської області, німець, середня освіта. Проживав у с. Нечаяне Карл-Лібкнехтівського району Одеської області. Вчитель у школі. Заарештований 15.03.1933 р. Постановою Миколаївського міського відділу ДПУ від 21.05.1933 р. справу припинено. Подальша доля невідома. Реабілітований у 1997 р.

ІОБЕ Микола Ілліч, 1896 р. народження, м. Кишинів, молдаванин, із селян, освіта початкова. Проживав у м. Вознесенську. Слюсар. Заарештований 17.10.1937 р. Постановою Наркома Внутрішніх Справ СРСР і Прокурора СРСР від 25.11.1937 р. засуджений до розстрілу. Страчений 09.12.1937 р. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1959 р.

ІОБЕ Текля Валентинівна, 1921 р. народження, с. Айгенгут Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, німкеня, із селян, неосвічена. Проживала у с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області. Останнє місце роботи невідомо. Заарештована у 1945 році. На підставі директиви НКВС СРСР №181 від 11.10.1945 р. виселена у Карагандинську область. Знята з обліку спецпоселення 30.03.1956 р. Подальша доля невідома. Реабілітована 17.04.1991 р.

ІОБЕ Франц Іванович, 1893 р. народження, с. Блюменфельд Тилігуло-Березанського району Миколаївської області, німець, із селян, освіта незакінчена середня. Проживав у с. Блюменфельд. Вчитель у школі. Заарештований 22.11.1937 року. Постановою Наркома Внутрішніх Справ СРСР і Прокурора СРСР від 25.12.1937 р. засуджений до розстрілу. Страчений. Дата страти невідома. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1960 р.

ІОВЕНКО Володимир Тихонович, 1906 р. народження, с. Олександрівка Білозірського району Херсонської області, українець, із робітників, освіта середня. Проживав у м. Миколаєві. Робітник військової частини. Заарештований. Дата невідома. Постановою Особливої наради при МДБ СРСР від 10.02.1950 р. засуджений до 10 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітований 

ІОДЕЛІС Марія Христофорівна, 1901 р. народження, м. Рига (Латвія), німкеня, із робітників, малоосвічена. Проживала у м. Миколаєві. Кухар в їдальні. Заарештована 21.11.1947 р. Вироком Військового трибуналу від 13.02.1948 р. засуджена до 25 років ув’язнення у ВТТ з конфіскацією майна. Покарання відбувала в Сибіртабі НКВС СРСР. Постановою Військової Колегії Верховного Суду СРСР від 04.08.1954 р. строк покарання зменшено до 7 років ув’язнення у ВТТ. Подальша доля невідома. Реабілітована у 1970 р.