Науковий редактор обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності, кандидат історичних наук, Анатолій Погорєлов взяв участь у ювілейному 10-му Конгресі Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES 10th WORLD Congress). Через світову пандемію COVID-19 цей захід Оргкомітет вирішив проводити он-лайн. Науковець виступив з важливою доповіддю на малодосліджену тему «Депортація та рабська праця в Бухенвальді та Равенсбрюці цивільних в’язнів концтабору поліції безпеки та СД «Водокачка» (1943-1945)».

Науковий редактор обласного центру пошукових досліджень та редакційно-видавничої діяльності, кандидат історичних наук, Анатолій Погорєлов взяв участь у ювілейному 10-му Конгресі Міжнародної ради з досліджень Центральної та Східної Європи (ICCEES 10th WORLD Congress). Через світову пандемію COVID-19 цей захід Оргкомітет вирішив проводити он-лайн.
Науковець виступив з важливою доповіддю на малодосліджену тему «Депортація та рабська праця в Бухенвальді та Равенсбрюці цивільних в’язнів концтабору поліції безпеки та СД «Водокачка» (1943-1945)». Автор коротко висвітлив історію створення та функціонування концтабору поліції безпеки та СД для цивільного населення генеральної округи «Миколаїв», більш акцентовано зупинився на долі в'язнів після їх депортації до сумновідомих концентраційних таборів на території Німеччини.
У підсумку дослідник зазначив, що цивільні в’язні таборів СД, як і загалом всі категорії в'язнів з України (військовополонені, примусові працівники та ін.), є однією з найменш досліджених груп в'язнів нацистських концтаборів й досі. Це пов’язано з тим, що українці на той час не мали власної держави, у німецьких документах їх зазначали як «росіян» «чи поляків», частина з них загинули у неволі та ін. Навіть нині у 80-ту річницю від початку німецько-радянської війни у Берліні відсутній окремий меморіал саме українським жертвам нацизму, попри те, що населення України є одним з найбільш постраждалих від німецької окупації. На території сучасних музеїв-меморіалів (наприклад, Нойєнгамме), відсутні окремі пам’ятні дошки на вшанування пам’яті саме українських в'язнів. Натомість, досі відвідувачі спостерігають загальну меморіальну плиту «всім в'язням з СРСР». Як неодноразово заявляв український посол в Німеччині Андрій Мельник, на офіційному рівні в Берліні провина німців у нацистських злочинах досі розглядається тільки стосовно «Росії та росіян».
Результати дослідження будуть вміщені у відповідному науковому виданні.
P.S. Дослідник нашого центру вже вдруге бере участь у роботі такого масштабного наукового заходу. У серпні 2015 року Анатолій Погорєлов здійснив візит до Японії з метою участі у роботі ICCEES IX World Congress (Makuhari, Japan), який відвідало близько 1320 делегатів із понад 50 країн світу.