«Справжній десантник»
Гинуть на війні сміливі та відважні,
Гинуть за свободу країни,
Гинуть за славу Батьківщини,
Гинуть за незалежність рідної Вкраїни…
Кожне місто, село, селище повинно знати імена своїх Героїв, які захищають рідну землю та віддають свої життя за мирне небо над нами. Бакунов Євген Валерійович – один із них. Народився Євген 6 грудня 1991 року в місті Миколаєві. Закінчив дев’ять класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 27. Одразу після випуску працював разом з дідусем на Чорноморському суднобудівельному заводі. Потім вступив до Миколаївського національного аграрного університету, але покинув навчання, бо дуже хотів служити у десантних військах. Певний час йому це не вдавалося, але з третьої спроби, а саме 18 квітня 2011 року став солдатом строкової служби 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Повернувшись з армії після проходження військової служби, 8 вересня 2012 року одружився, а 11 січня 2013 року став батьком: в нього народився син Тимур. Дружина Емма згадує Євгена як хорошого сім’янина, люблячого чоловіка, чудового батька: «Женя був присутнім при народженні сина, підтримував мене весь час. З рідною мамою були дуже добрі довірливі відносини. Євген був наполегливий, ніколи не оглядався назад, йшов завжди вперед до своєї мрії. Крім армії, захоплювався й риболовлею. Під час антитерористичної операції дуже сумував за сином».
В 2013 році Євген Бакунов знову стає солдатом, але вже рідної 79-ї Миколаївської окремої аеромобільної бригади, куди був зарахованим на посаду оператора-розвідника розвідувального взводу розвідувальної роти. Євген жив армією, військовою службою, хотів, щоб син пишався, знав, що його тато – військовий.
У колі товаришів по службі він був душею компанії, завжди розповідав жарти та розважав колег, з ним було легко та весело.
Євген дуже хотів стати сержантом, мріяв вступити до школи офіцерів, але події 2014 року внесли корективи в його життєві плани. У березні військовослужбовців 79-ї аеромобільної бригади перевели контролювати ситуацію біля села Чонгар Генічеського району Херсонської області. А вже у травні Євгена відправили в зону проведення антитерористичної операції.
7 серпня минулого року при виконанні бойового завдання в Донецькій області Євгена Бакунова тяжко поранили. Товариші по службі відвезли його в лікарню села Новомлинівка Розівського району Запорізької області, але 8 серпня 2014 року від отриманих ран Євген помер.
Такі Герої, як Євген Бакунов, який віддав життя, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, викликають в серцях звичайних українців почуття гордості за військових Збройних Сил України, вселяють упевненість у перемогу над жорстоким ворогом.
Герої не умруть ніколи,
Вони навік залишаться живі!
Грабович О. В.
